Сайт дитячих садочків

Робота ДНЗ з екологічного виховання

Пошуково-дослідницька діяльність дітей

Закономірності формування екологічної культури особистості, особливості процесу екологічного виховання дітей дошкільного віку, аналіз видів діяльності і засобів, що їх стимулюють та екологізують, викликають необхідність глибшого аналізу найефективніших з-поміж них, які покликані забезпечити оптимальну результативність роботи дошкільної установи в цьому напрямку. Таким активним засобом є пошуково-дослідницька діяльність дітей.
Структурними компонентами пошуково-дослідної діяльності є: спостереження , поетапне фіксування результатів, зіставлення результатів дослідного і контрольного матеріалу за допомогою різноманітних методів і прийомів.
Розглядаючи пошуково-дослідницьку діяльність як чуттєво-практичну, беремо до уваги, що здійснюється вона теоретично пізнаними засобами і вміннями та навичками, здобутими практично. Цей вид діяльності вдало поєднує чуттєвість і діяльність, які в повному обсязі відповідають особливостям розумової діяльності дошкільника. У практиці виховання може визначати зміст діяльності відповідно до обраної мети, неодноразово повторювати, щоб домогтися достовірності результатів. Вихователь спільно з дітьми може досліджувати явище або властивість. Варіювати їх, змінювати умови, ситуації, спробувати різні засоби. Отже, для дітей стає доступним те, що в об’єктивно існуючій природі не піддається спостереженню. У зв’язку з цим пошуково-дослідна діяльність має такі основні пізнавальні функції, як демонстрація зв’язків. Недоступних для органів чуття дитини, проникнення в саму суть явищ природи тощо.
Якщо у практичній діяльності бере участь вихователь,а діти споглядають, то в основу такого варіанта закладений ілюстративний або демонстраційний дослід. Однак у процесі екологічного виховання перевагу треба відійти навчальному досліду. В його умовах практично діє кожна дитина: знаходить відповіді та пояснення, домагається очевидних результатів, перевіряє знання і можливості. Незважаючи на складність, цей дослід має високу результативність внаслідок активізації особистості. Враховуючи специфіку пошуково-дослідної діяльності, вихователь повинен суто умовно орієнтуватися на структуру такої діяльності, функції кожного компонента, зміст вихідних і підсумкових складників.

Беручи за основу структуру досліду і враховуючи чуттєво-предметну сутність пошуково-дослідної діяльності, виділимо такі елементи:

- вихователь та його діяльність у галузі екологічного виховання;
- задум і планування діяльності, визначення його мети, засобів, змісту складників до початку і після закінчення дослідження;
- практична робота вихователя і дітей;
- інтерпретація результатів цієї діяльності в інші види з дещо зміненим змістом, завдання й умовами.

Характерною відмінністю пошуково-дослідної діяльності є те. Що вона репрезентує активні методи, невід’ємною ознакою яких є зміни предмета пізнання. Як же вихователю забезпечити умови для активності кожної дитини? Правильно спланований і проведений експеримент характеризується активністю дітей внаслідок особливо загостреного інтересу, допитливості.
Беручи до уваги той факт, що результати завжди цікаві, неповторні, унікальні в кожної дитини зокрема (а кожна з них має справу з багатьма невідомими факторами), особливий смисл вихователь вкладає у фіксацію поетапних результатів, підсумок яких дає кінцевий показник.
У процедурному відношенні пошуково-дослідницька діяльність є найскладнішою, але саме вона відрізняється чіткою структурою, вимагає послідовного виконання чітко визначених правил і завжди дає очікуваний результат. Його очевидність – найпереконливіший засіб в екологічному вихованні.
Основним обов’язковим компонентом пошуково-дослідної діяльності є так звана гіпотеза. Певне припущення, суть якого зводиться так чи інакше до наукового факту. А довести його можна лише внаслідок взаємодії з об’єктом. Оскільки правил виведення закономірностей з окремих фактів, доступних для розуміння у дошкільному віці, є три – часові, послідовні та причинно-наслідкові, то вихователь може висловити одне або декілька припущень спільно з дітьми. Тому з допомогою гіпотези здійснюється перевірка знань дітей. Можливості їх поглиблення й узагальнення. Адже певні теоретичні припущення діти формулюють емпіричною мовою..
Таким чином, гіпотеза повинна бути сформульована як висловлювання про певні емпіричні факти, події й обов’язково охоплювати або ґрунтуватися на теоретичних припущеннях, мати деякі дані з життя того чи іншого об’єкта природи. Сформульована на досвіді, вона мусить вміщувати певні знання, що підлягають пошуковій перевірці. Вихователеві не варто обмежуватися за формулою “якщо – то”, необхідно спонукати дітей до висловлювання протилежного твердження. Це має особливого значення при тлумаченні дітям причинно-наслідкових зв’язків, коли треба довести, що певне явище в природі є причиною іншого.
Формування уявлень дітей успішно відбувається в ході здійснення продуманої пошуково-дослідної роботи, сконструйованих навчальних ситуацій. Система дослідів дає змогу вихователеві сформувати певні дії для аналізу та визначення властивостей об’эктів природи або створених людиною їх агрегатних станів.

Особливість системи пошуково-дослідної роботи як структурного компонента всієї діяльності полягає в тому, що у дітей формуються здібності розглядати конкретні природні явища. Діти не лише сприймають властивості об’єктів природи, а й виділяють, оцінюють справжні необхідні умови здійснення природних процесів, тобто вони можуть з’ясувати і проаналізувати і зовнішні умови, і внутрішню зумовленість змін, що відбуваються з тілами (явищами природи).

Досліди – це важливий шлях до пізнання. Цінність їх полягає в тому. Що для власної діяльності діти не отримують готових знань від педагога. Досліджуючи, дитина отримує знання у певний логічній послідовності. Так, вода, винесена на мороз, спочатку вкривається кіркою, шматочками льоду, а потім стає льодом; лід, коли його підігрівати, стає холодною водою, потім теплою, гарячою і парою; пару охолоджують, вона стікає на холодному предметі й знову стає водою.
У дітей формуються чіткі усвідомлені уявлення: вода і лід – одні й ті самі речовини, які змінюються залежно від умов. Кожна з них при цьому має особливості: лід – твердий, крихкий, його можна порубати, він займає певний об’эм; вода - рідина не має сталої форми, набуває такої, в якій посудині знаходиться.
Дослідництво має суттєве значення для майбутньої практичної діяльності дітей. Воно дає змогу не лише орієнтуватися у характері роботи, а й раціонально спланувати свої дії.

Отже, у чотирирічному і п’ятирічному віці дитина повинна вже добре знати:

1. Об’єкти неживої природи – воду, сніг, лід, пісок, глину.
2. Явища неживої природи: дим, вітер, дощ, сніг, град.
У шестирічному віці її треба ознайомити з такими явищами неживої природи, як грім, блискавка, веселка, снігопад, хуртовина, льодохід, туман, іній, град.

«« Повернутись до списку статей з екологічного виховання дошкільників.

Натисніть, якщо бажаєте прочитати ще статті, поради, відгуки, присвячені екологічному вихованню дітей дошкільного віку.

«« Повернутись до напрямків роботи дитячого садка №343