Чекали-чекали – аж ось нарешті дочекались! Нас запросили до себе в гості школярі. Старша група 343 дитячого садка з усією серйозністю готувалась до екскурсії. Напередодні у садочку готували подарунки для дітей-школярів: всією групою виготовляли яскраві закладки. Згадували правила поведінки під час прогулянки-екскурсії, а також правила дорожнього руху – адже доведеться перейти дві дороги.

Після сніданку вдяглись та рушили в подорож – парами, із яскравими прапорцями на чолі, в кінці та в середині колони. Дві-три хвилини – і ми на порозі загальноосвітньої школи №169.

Нас зустріли чергові – хлопці, які прибирали сніг перед входом. Вони вказали дорогу, притримали двері й передали нас до рук наших гостинних хазяйок.

Вони привітно зустріли майбутніх школярів, запросили до класу на урок. Половина наших дітей пішли в гості до 4-А класу, інша половина – до 4-Б. Одразу можна сказати: нашими дітьми можна пишатися. Поводились чудово, уважно слухали вчителя – як справжнісінькі школярі! В одному класі йшов урок з математики, в іншому – з української мови.

Приміщення класної кімнати справило надзвичайне враження на дітей-дошкільників. Потім в садочку малюки сказали, що клас дуже красивий, великий, і в ньому є багато цікавого. Звичайно, навряд чи дошкільнята зрозуміли пояснення вчителя щодо множення числа на сотню чи частин мови. Але ми мали змогу побачити головне: принцип ведення уроку, діалог вчителя з учнями, відмінності заняття в дитячому садку і шкільного уроку.

Поруч були відкриті двері першого класу, де ми були раді зустріти знайоме обличчя - нашого колишньго вихованця, а тепер - першокласника!

Залишивши одяг в класі, діти рушили у подорож школою. Дуже сподобався шкільний музей, що знаходиться на першому поверсі. У двох залах представлена безліч цікавих та гарних експонатів: різноманітних предметів українського народного побуту, вишитих картин, серветок, рушників та одягу. Окрема стіна присвячена Україні, Києву, українській символіці.

В другому залі зібрані експонати, які розповідають дітям про роки Другої світової війни. Хлопці потім цілий день розповідали, які бачили у шкільному музеї справжні патрони та гільзи, особисті речі солдат, металевий макет танку.

Потім пішли до їдальні. Діти бачили, як чергові школярі допоминають дорослим накривати на стіл. Дошкільнятам показали й буфет, де у перерві можна купити щось смачненьке. Він сподобався більш над усе, адже дітям сказали, що там можна купити цукерки!

Тоді всі піднялись на четвертий поверх – до бібліотеки. Діти побачили величезні шафи та полки з книгами, читацький каталог. Познайомились із бібліотекарем, подивились, як у читальному залі учні готуються до занять. Назарчик навіть зустрів там свою сестричку :)

Завітали ми і до спортивної зали. Познайомились зі вчителем фізкультури, бачили, як займаються дорослі школярі.

Наприкінці екскурсії діти підійшли до інтерактивного стенду державної служби зайнятості, що в одному з коридорів школи. На ньому в доступній формі можна ознайомитись з різними професіями. Дошкільнята вгадували назву професії за картинкою, наввипередки відповідали на запитання.

Подякувавши нашим екскурсоводам, ми пішли роздивитися шкільну територію. Бачили стадіон та спортмайданчик з тренажерами. Побігати там не вдалось, бо напередодні випало дуже багато снігу, тож ми роздивились все з доріжки.

Порівнявши на прохання нашого психолога Лариси Іванівни будівлю дитячого садка і школи, діти відмітили, що школа більша, має більше поверхів, в ній може навчатися багато дітей. Загалом дітям дуже сподобалось, і на запитання, чи хочуть вони до школи, всі без вагань відповіли „Так!”