Вірші про дітей

Василь Кузан. Без назви.

Купати донечку удвох.
Купати донечку водою
З ромашкою і чередою.
Росою капати з чола.

Купати доню восени,
Крізь зиму у весну і літо,
Нести для неї щастя квіти,
В долонях обігріти всю.

Сповити мокру в пелюшках,
До себе ніжно пригорнути,
Матусині гарячі груди
До губ маленьких піднести.

Нехай зігріється. А після
В сухе малесеньку вдягнути
І вкласти спати. Хай росте.

У сні і ми росли й не знали,
Як нас батьки удвох купали
І пригортали до грудей...

Микола Шошанні. ДИТЯЧИЙ МАЛЮНОК

Цілий світ ліг на аркуш малого митця —
Він сидить і старанно виводить перуки...
Цілий світ — вся нехитра картина оця,
Де дорослі нарівні з дітьми міцно взялись за руки.

Чистий дім, весь уквітчаний чимось рясним,
А за ним невеличкий струмочок дзюркоче
З далини. Тут і зайці, рожеві, мов сни,
І усміхнене сонце вгорі мружить лагідні очі.

Білий дим запинає небесну блакить,
Білий кіт споглядає привабливу мишку,
Білий птах одиноко у справах летить
І не бачить художник малий, що дивлюся я нишком.

Одягну тихо демісезонне пальто
І піду, а на думці невимовні трелі...
Білий птах, залишайся... з білим котом
На потертому аркуші... На простій акварелі...